Avsnitt
-
Разом з Владом Самойленком, ініціатором міських проєктів та головою ГО Urban Crew та Дмитром Макагоном, інженером, блогером та містобудувальником, розмовляємо про значення Громадського бюджету для Києва, проблеми з тиском на дітей та батьків у школах, про завищені оцінки вартості проєктів, можливості для урізноманітнення вуличної архітектури та відповідної політики міста завдяки проєктам, а також про те, чи можуть інновації з бюджету участі стати нової нормою у розвитку Києва.
Цей подкаст спродюсовано «Радіо Поділ», спільнотою українськомовних подкастів, у рамках категорії «Радіо Поділ ікс» radiopodil.org
-
Затори, перевантажений громадський транспорт і безальтернативне метро. Якщо поглянути на ситуацію з транспортом, кияни живуть у Європі 1970-х років.
Здійснити «стрибок у майбутнє» нам мав допомогти план сталого розвитку міського транспорту, розроблений Світовим банком у 2015 році. Він був розрахований на 2 роки, але місто до цього часу впровадило лише близько 17% його рекомендацій. Якщо такими темпами рухатися і далі, Київ виконає рекомендації родом з 2015 року десь у 2030-х роках.
Проти цих рекомендацій виступило… метро. Метрополітену не подобалося, що він міг втратити до 300 тисяч пасажирів з 1,5 млн, якщо наземний транспорт став би швидшим.
Проект передбачав саме це. Він був розрахований, зокрема, на перерозподіл існуючих комунальних автобусів і тролейбусів так, щоб вони перевозили більше пасажирів за зручнішими маршрутами.
А як щодо приватних перевізників (маршруток)? З одного боку, маршрутний бізнес має схожі ознаки з наркобізнесом через великі обсяги готівки та залученість криміналітету. Об'єми готівки, що обертається на цьому ринку в Києві сягають 3 млрд гривень, а по всій Україні – до 40 млрд грн.
З іншого боку – існує невизначеність: чи дозволить місцева влада завтра працювати конкретному перевізнику? Тому вони не інвестують в рухомий склад і продовжують працювати «в сіру».
Міста досі проводять конкурси на маршрути, але ми маємо виконувати зобов'язання перед ЄС та почати купувати у перевізників транспортну роботу: визначену кількість рейсів за визначеним маршрутом. Зараз на розгляді у Верховній раді законопроект, який допоможе це запровадити.
Розмовляємо в рамках подкасту «Місто (без) комунальників» про те, як створити альтернативну систему міської мобільності з транспортним експертом, директором компанії А+С в Україні Дмитром Беспаловим та Дем'яном Данилюком, фахівцем з транспортної мобільності зі Львова.
Цей подкаст спродюсовано «Радіо Поділ», спільнотою українськомовних подкастів, у рамках категорії «Радіо Поділ ікс» radiopodil.org
-
Saknas det avsnitt?
-
Вам не набридло бачити сміття у річках, лісах, посадках - наприклад, чеки з супермаркетів? Це може відбуватися тому, що перевізники відходів замість того, щоб заплатити за захоронення таким чином “економлять”.
Експерти кажуть, що змінити ситуацію можна, змінивши роль перевізників та збільшивши контроль над долею викинутого нами сміття, яке вони взялись перевозити. При цьому монополізації ринку та зменшення конкуренції обіцяють уникнути, перевівши Україну на “європейську колію” у цій сфері.
Пропонуємо послухати подкаст Центру економічної стратегії про “сміттєву” революцію, про нових комунальних операторів з управління відходами у великих містах, а також про те, чи зникнуть сміттєзвалища після прийняття нового закону.
Про це все ми говорили зі Світланою Коломієць, радницею заступника мера Києва Петра Пантелеева, В’ячеславом Сороковським, експертом DESPRO та Євгенією Аратовською, головою ГО "Україна без сміття".
P.S. До речі, вже після запису нашого подкасту Антимонопольний комітет зауважив, що окремі норми законопроекту можуть погіршити конкуренцію. Зокрема, обмеження форми діяльності міського сміттєвого оператора тільки комунальними підприємствами та відсутність вимоги проводити конкурс на цю роль. Отже, дискусія продовжується!
Цей подкаст спродюсовано «Радіо Поділ», спільнотою українськомовних подкастів, у рамках категорії «Радіо Поділ ікс» radiopodil.org -
Чому бізнес хоче, але не може інвестувати в озеленення в містах? Чому падають дерева - через халатність та непрофесіоналізм чи недостатнє фінансування утримання дерев? Чи допоможуть паспорти дерев захистити їх від незаконної вирубки і чого досяг в цьому напрямі Львів? Як досвід реформи великих державних підприємств може допомогти реформувати комунальні підприємства?
Про це все говоримо в подкасті Центру економічної стратегії "Місто (без) комунальників".
Ведучі: Богдан Прохоров, економіст ЦЕС, та Андрій Федотов, директор з комунікацій ЦЕС
Експерти, які надавали коментарі: Ілгам Гасанов, київський активіст та колишній працівник Київзеленбуду та Олександра Сладкова, начальник управління екології та природних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради.Читайте дослідження ЦЕС "Як фінансування комунальних підприємств спотворює конкуренцію?" https://ces.org.ua/how-does-utility-financing-impairs-competition/
Цей подкаст спродюсовано «Радіо Поділ», спільнотою українськомовних подкастів, у рамках категорії «Радіо Поділ ікс»
radiopodil.org
