Avsnitt
-
Яку чеську літературу варто перекласти українською? Рекомендації Олександра Стукало редактора та перекладача. Художні книжки Йозефа Шкворецького, «Спустошений край» Вероніки Бендової, Ірена Доускова та її трилогія з вже перекладеним першим текстом «Гордий Будьщо». А також, поговоримо про чеську перекладацьку школу в Україні та суспільний запит на цю літературу.
-
Як музей «Метрополітен» у Нью-Йорку, змінив назву однієї з пастелей Едгара Дега з «Російські танцівниці» на «Танцівниці в українському вбранні»? Історикиня мистецтв та журналістка Оксана Семенік розповідає про боротьбу за деколонізацію українського мистецтва. Які помилки у назвах відомих витворах мистецтва існують? Та яку літературу про українське мистецтво варто прочитати? Обговорюємо каталог дослідницького проекту Довженко-Центру «ВУФКУ. Lost & Found», що зібрав унікальні архівні матеріали, ілюстрації та документи 1920-х років, «Чому в українському мистецтві є великі художниці» (упорядниця Катерина Яковенко), каталог виставки «Бойчукізм. Проєкт Великого стилю». А також, говоримо про культурну дипломатію та важливість розповідати українську історію світу.
-
Saknas det avsnitt?
-
Як Чорнобильська трагедія переосмислюється в українській літературі? Вплив катастрофи на життя українців та розпад СРСР. Які книжки про Чорнобиль варто прочитати? «Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи» Сергія Плохія, фотокнига «Чорнобиль. Сповідь репортера» Ігоря Костіна та збірка есеїв «Планета полин» Оксани Забужко. Рекомендаціями та власною історією ділиться історикиня мистецтв та журналістка Оксана Семенік.
-
Історик Віталій Михайловський рекомендує та коментує літературу про Поділля, а також розповідає про власну працю «Історія, мова, географія: топоніми історичного Поділля». «Барське староство. Історичні нариси (XV–XVIII ст.)» Михайла Грушевського та «Подільське воєводство у XV-XVIII століттях» Миколи Крикуна. Чому ці тексти важливі для регіону та які дискусії вони викликають зараз?
-
Історик Віталій Михайловський рекомендує та коментує літературу про політику та пиху. «Велич і ницість. Історія про Черчилля, його родину та спротив під час Лондонського бліцу» Еріка Ларсона. Чому бракує таких українських книжок? Про що розповідає Арі Турунен у своїй книжці «Історія пихатості. Як, ви не знаєте, хто я?». Чому варто звернути увагу на текст «Українці в Сеймі та Сенаті Польщі (1922–1939)» Олександра Зайцева. А також, чому всі ці книжки актуальні та корисні зараз?
-
Письменниця Світлана Тараторіна розповідає про новий постапокаліптичний роман «Дім солі». З чого почалася робота над цією історією та як вона повʼязана з Кримом? Як російське повномасштабне вторгнення в Україну вплинуло на текст? Спогади авторки про повернення кримських татар. Яку літературу про Крим варто прочитати? «Півстоліття опору: кримські татари від вигнання до повернення» Ґульнари Бекірової, «Кримські татари. Від етногенезу до державності» Ґульнари Абдулаєвої та «Дикий Захід Східної Європи» Павла Казаріна. Та як Світлана Тараторіна бачить майбутнє Криму?
-
Коли нам добре або погано ми звертаємось до одного з ідеальних винаходів людства — книжки. Чи є місце для читання під час війни? На які книги варто звернути увагу зараз, а про які краще забути назавжди? Як змінюється сучасна українська література під впливом війни? Ці та інші питання Олена Гусейнова обговорює з відомими письменниками, видавцями, критиками, літературознавцями та іншими гостями подкасту «Книгосховище».
-
Що означає поняття «Вірші війни»? Остап Сливинський, поет, перекладач та літературознавець в гостях подкасту «Книгосховище». Які тексти увійшли до антології «Поміж сирен. Нові вірші війни» та як вона створювалася? Тексти Катерини Калитко «Перше до коринтян» Артура Дроня, «Чому завжди мої сини» Світлани Поваляєвої, «Усі ми тепер шипшина, Юлю» Олени Степаненко та «Коли ти спиш» Ірини Шувалової. А також, поговоримо про силу поезії та згадаємо, як вірш Зузани Ґінчанки став доказом злочину у суді.
-
Як змінилось книговидавництво та читання в Україні після повномасштабного російського вторгнення? Своїми спостереженнями та рекомендаціями ділиться співзасновниця видавництва «Віхола» Ілона Замоцна. Книга репортажів з Криму «Загублений острів» Наталі Гуменюк. «Марсіани на Хрещатику. Літературний Київ початку ХХ століття» Віри Агеєвої та підвищена увага до української класики. А також поговоримо про збірку поезій Світлани Поваляєвої.
-
Чому зазвичай книжки краще за їх екранізації? Рекомендації якісних екранізацій від виконавчого продюсера Суспільне Культура Лук’яна Галкіна. «Космополіс» Девіда Кроненберга на основі однойменного роману Дона Делілло. «Із широко розплющеними очима» Стенлі Кубрика за новелою «Оповідання сну» Артура Шніцлера. «Червоний» за романом Андрія Кокотюхи. Та потенційна привабливість для майбутньої екранізації роману Сергія Жадана «Інтернат».
-
Які книжки вийшли в Чехії про російсько-українську війну? Розповідає чеська письменниця з українським корінням Марія Ілляшенко. Збірка художніх репортажів «Хліб з мінного поля». Як з’явилася ця назва та чиї тексти увійшли до книги? Про видання «Осколки. Російське вторгнення в Україну очима чеських письменників». А також, про впорядкування спеціального номеру українського журналу чеською мовою.
-
Чому і як варто читати тексти Григорія Сковороди сьогодні? В чому їх особливість та актуальність? Говоримо з Оленою Павловою, українською письменницею та художницею. Про «Листи до Михайла Ковалінського», «Орел і черепаха», «Змія та жаба» та інші харківські байки Сковороди.
-
В яких книжках можна більше дізнатися про Хануку? Що всже вийшло українською, а що варто перекласти? Рекомендаціями ділиться Віталій Черноіваненко, старший науковий співробітник відділ фонду юдаїки Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та президент Української асоціації юдаїки. «Яке є значення Хануки» Мендале Мойхер-Сфорім, «Ханукальні гроші” та «Тев’є молочар» Шолом-Алейхем, Іцхак Башевіс-Зінгер та його оповідання, «Вчора позавчора» Шмуель Йосеф Агнон, «Це сталося в Хануку» Натана Альтермана, «Із Віленського гетто. Зелений акваріум. Оповідання» Авром Суцкевер та «Емануїл оповідає. Сторінки життя єврейського письменника» Йосип Бухбіндер.
-
Письменниця Леся Воронина ділиться рекомендаціями різдвяних книжок для молодших читачів. Говоримо про серію власних історій авторки «Різдвяна казка від слона Ґудзика», «Золотий павучок» Івана Малковича, «Листи Різдвяного Діда» Толкіна та «Різдвозавр» Тома Флетчера.
-
З яких книжок можна дізнатися більше про історію українського народу? Про що писали автори в колективній роботі «Прикладом своїх предків. Історія парламентаризму на українських землях у 1386-1648 рр: Польське королівство та Річ Посполита»? І чи є паралель між Євросоюзом та Річчю Посполитою? Розповідає історикиня Наталія Старченко.
-
Письменник і видавець Роман Малиновський продовжує розповідати про важливість перекладу книжок українською. На прикладі «Бойні №5» Курта Воннеґута у новому епізоді подкасту розмовляємо про воєнну тематику у літературі.
-
Продовження розмірковувань письменника і видавця Романа Малиновського про переклади українською. А також про книги про подорожі, які можуть стати «сховищем» у складний час — «Володар перснів» Джона Р. Р. Толкіна, «Пригоди Гекльберрі Фінна» Марка Твена, «Путівник по Галактиці для космотуристів» Дугласа Адамса.
-
Письменник і видавець Роман Малиновський розмірковує про пригоди українського перекладу. Чи є сенс перекладати книжки з непопулярних мов? І чому українською мають заговорити зокрема тексти Курта Воннегута та наукова фантастика Артура Кларка «Пісні далекої Землі»? Про це вже у новому випуску подкасту «Книгосховище».
-
Хто дає свій голос книжкам? Що означає озвучити книжку? І в чому різниця між почутою та прочитаною історією? Журналістка Мирослава Барчук у новому епізоді «Книгосховища» розповість про досвід озвучки своєї мами, Народної артистки України, Неоніли Крюкової.
-
Мирослава Барчук, журналістка та донька Народної артистки України Неоніли Крюкової в гостях подкасту «Книгосховища». Говоримо про те, як читати поезію та про тексти озвучені голосом Крюкової. Антиколоніальний «Кавказ» Тараса Шевченка, «Маруся Чурай» Ліни Костенко та її боротьба з цензурою, а також знакова творчість Івана Драча.
- Visa fler
